В одному мальовничому містечку жила дівчинка на ім’я Аліса. Вона була невтомною, сповненою енергії та доброти. Найбільше їй подобалося кататися на велосипеді та танцювати Окрім велосипеда, Аліса мала двох найкращих друзів: собачку Джесі та кицю Бєлку. Джесі була маленьким, кумедним песиком із розумними очима. Бєлка, граційна біла кішка, завжди ходила важливою ходою, але при цьому була дуже лагідною.

Кожен день Аліса, Джесі та Бєлка проводили разом. Вранці вони гуляли парком, де Аліса тренувала свої танцювальні рухи, а Джесі бігала за м'ячиком. Бєлка, хоч і не любила бігати, іноді влаштовувала запаморочливі стрибки на дерева, демонструючи свою граційність. Та одного дня все змінилося. Коли Аліса прокинулася вранці, вона помітила, що її улюбленці поводяться не так, як зазвичай. Джесі лежала на своєму улюбленому місці і майже не ворушилася. Бєлка, яка завжди грайливо ганялася за птахами через вікно, сьогодні не звертала на них уваги.

Аліса занепокоїлась. Вона знала, що її друзі не просто так стали такими тихими. Дівчинка спробувала покликати їх на прогулянку, але Джесі лише підняла голову і знову опустила її на лапки. Бєлка ж узагалі залишилася лежати, не зреагувавши на жоден з улюблених звуків. "Щось тут не так", — подумала Аліса і вирішила з'ясувати, що трапилося з її друзями.

Дівчинка пригадала, що вчора вони гралися в парку і Джесі щось знайшла в траві, якусь підозрілу їжу. Аліса зразу ж відняла її від собачки, але, можливо, Джесі таки встигла щось проковтнути. Бєлка ж останнім часом зовсім не пила води і могла стати зневодненою. Аліса вирішила стати для них справжнім лікарем. Вона принесла зі своєї кімнати іграшкову аптечку, яку їй подарували на день народження. У ній були бинти, пластирі, термометр і навіть маленький стетоскоп. Аліса спробувала оглянути своїх друзів, як справжній ветеринар.

Спочатку Аліса взялася за Джесі. Вона обережно підняла собачку і поклала її на м’яку подушку. Потім, як вчила мама, оглянула животик Джесі. Собачка слабо скавчала, і Аліса зрозуміла, що в неї, мабуть, болить живіт. Дівчинка пригадала, що вчора Джесі була дуже активною, тому, можливо, вона перевтомилася або з'їла щось шкідливе. Вона принесла м'яку ковдру і зробила собачці компрес на животик, потім підсунула миску з водою, аби Джесі не забувала пити. Після цього собачка трохи розслабилася і задрімала.

Далі Аліса взялася за Бєлку. Киця лежала на своєму улюбленому місці на підвіконні, але виглядала сумною і безсилою. Аліса нахилилася до неї і погладила по спинці, але Бєлка не відреагувала. Дівчинка злякалася, що киця могла бути зневоднена, адже давно не бачила, щоб вона пила воду. Аліса принесла свіжу воду і спробувала піднести мисочку ближче до Бєлки. Спочатку киця не хотіла пити, але Аліса ніжно поговорила з нею, і Бєлка нарешті зробила кілька ковтків. Це трохи заспокоїло дівчинку.

— Що ж, дорогенькі, вам обом потрібен спокій і турбота, — сказала Аліса, погладивши своїх улюбленців. Дівчинка вирішила залишитися біля них, щоб слідкувати за їхнім станом. Вона розуміла, що тварини, так само як і люди, потребують догляду, коли хворіють. Згодом мама Аліси також приєдналася і порадила дати Джесі легкий відвар із ромашки, щоб заспокоїти її шлунок.

Наступного дня стан Джесі трохи покращився. Вона піднялася і знову почала обережно бігати по кімнаті, хоча ще була слабкою. Аліса радісно спостерігала за тим, як її маленька подруга поступово повертається до життя. Вона вирішила, що тепер буде стежити за тим, що собачка їсть, аби таке більше не повторилося. Бєлка, на відміну від Джесі, ще залишалася млявою. Аліса вирішила, що її киці потрібен більше рух, щоб вона знову стала активною. Вона почала гратися з Бєлкою, кидаючи їй улюблену іграшку.

Спочатку Бєлка неохоче відреагувала на гру. Але з часом інтерес до іграшки переміг її слабкість, і киця почала повільно штовхати її по підлозі. Аліса радісно спостерігала, як її кішка починає рухатися. Вона знала, що активність допоможе їй швидше одужати. Дівчинка провела цілий день, доглядаючи за своїми друзями: давала їм пити, пестила їх і слідкувала, щоб вони не переїдали та відпочивали. Вона вже почала відчувати себе справжнім ветеринаром.

Ввечері Аліса роздумувала про здоров’я. Вона зрозуміла, що важливо піклуватися не лише тоді, коли хтось уже захворів, але й завчасно, щоб не доводити до хвороб. Вона згадала, як її мама завжди говорить про те, що потрібно їсти корисну їжу, пити багато води і щодня бути активними. — Так, тепер я розумію, що здоров’я — це найважливіше, — сказала Аліса собі перед сном.

Наступного ранку Джесі вже майже зовсім одужала. Вона знову весело бігала по подвір’ю і гралася з м'ячиком. Бєлка ж стала активнішою і навіть почала знову стрибати на підвіконня, спостерігаючи за пташками. Аліса була дуже задоволена, що її друзі знову здорові. Але вона вирішила не зупинятися на досягнутому. Тепер кожного дня вони разом виконували невеликі вправи на подвір'ї: Аліса каталася на велосипеді, а Джесі бігала поруч, виконуючи свої стрибки, які виглядали як справжні акробатичні номери. Бєлка ж граційно лазила по деревах, тренуючи свою спритність.

Щоб ще краще піклуватися про здоров’я своїх друзів, Аліса вирішила скласти для них спеціальний розклад. Щодня вони разом гуляли парком, де Джесі могла побігати, а Бєлка — відточувати свої навички мисливця. Вдома Аліса стежила, щоб вони пили достатньо води і їли тільки здорову їжу. — Тепер ми справжня команда! — весело сміялася Аліса, коли вони разом виконували свої щоденні вправи.

Одного разу, гуляючи в парку, Аліса зустріла іншу дівчинку з собачкою. Вони разом каталися на велосипедах, і їхні улюбленці весело бігали поруч. Дівчинки розмовляли про те, як важливо піклуватися про своїх тварин, і Аліса поділилася своєю історією про те, як вона лікувала Джесі та Бєлку. — Здоров'я — це справжній скарб, і ми маємо піклуватися про наших друзів, — сказала Аліса. Дівчинка кивнула, погоджуючись.

З того часу Аліса кожного дня ще більше уваги приділяла здоров’ю своїх улюбленців і собі. Вона зрозуміла, що піклування про себе — це не тільки правильне харчування і фізична активність, але й уважність до тих, кого любиш. Щодня вона робила зарядку, продовжувала кататися на велосипеді та вчила нові танцювальні рухи, які показувала мамі і друзям.

Час минав, і Аліса, Джесі та Бєлка завжди були веселими, активними та здоровими. Дівчинка навчилася, що любов, турбота та увага до здоров’я допомагають залишатися щасливими. Вона завжди пам'ятала, що здоров'я — це найбільший скарб, який потрібно берегти щодня. Піклування про здоров'я — це найкращий спосіб показати любов до себе і своїх друзів.

Аліса, Джесі та Білка повернулися на галявину. Їхні друзі-звірі зустріли їх з радістю. Вони гралися та сміялися разом, насолоджуючись моментом. Аліса знала, що вони завжди будуть друзями. Ліс був для них особливим місцем пригод. Вони пообіцяли завжди піклуватися одне про одного. Їхня дружба була найбільшим скарбом.